Екскурсія в село-привид Буркут

P_20160910_181310_HDR

Важко повірити, але є місця, де природа поступово перемагає, витісняючи людей…

Село Буркут – найдавніша Австро-Угорська бальнеологічна здравниця. Найкращі свої часи Буркут-курорт пережив у 20-ті роки 19 століття. В ті часи було збудовано близько 18 вілл, австро-угорська еліта поправляла своє здоров’я лікувальною мінеральною водою. Курорт був зруйнований австрійським військом у 1848 році під час придушення революційних заворушень в імперії.^817D70B733C8B9AE038226DB918FAFE4B0483AB645A10B5577^pimgpsh_fullsize_distr
У 80-тих роках 19 століття курорт ожив, але його розвиток було перервано Першою світовою війною.
Планувалось прокладання дороги Гринява-Копілаш, але це так і залишилось в планах.
Після Першої світової війни с. Буркут опинилось в володінні Панської Польщі, яка відновила фунціонування курорту і налагодила бутилювання мінеральної води в скляну тару.
З початком Другої світової війни, Польща як держава припинила своє існування і курорт зник разом з нею.
В часи СРСР курорт не відновлювали, але бутилювання мінеральної води було продовжено.

На даний час в селі немає жодного жителя, є тільки лісництво, приватний відпочинковий комплекс і

^102862BB98835D7B2A2AD2275C90660A61870EFC06DC078E12^pimgpsh_fullsize_distr

один будинок в якому літом проживають грибники. Завод в якому бутилювали мінеральну воду не функціонує, обладнання розібрано. Бараки лісорубів, пекарня, пошта і столова стоять напівзруйновані.

Воду відпочиваючі набирають з спеціально облаштованого джерела.

Вище за 300 м від головного джерела знаходиться автентичне джерело з якого особисто пила воду Леся Українка.

За матеріалами: http://oprishok.io.ua/

Христина, Sales Innovation Manager:

“Щоразу відвідуючи гори отримую масу задоволення і неймовірні відчуття, P_20160910_182946споглядаючи всю красу і силу гір. Коли ти тут – ти розумієш, наскільки наші Карпати могутні і яка все ж таки крута природа в наших рідних місцях. Відвідавши Буркут, отримала досить змішані почуття, бо, з одного боку, ти потрапляєш у ліс, на гарний берег Черемоша, ти дихаєш свіжим повітрям і п’єш джерельну воду, споглядаєш захід сонця, а потім шукаєш різні сузір’я на нічному небі, а з іншого боку, тобі аж моторошно дивитися на закинуті хатинки, де колись жили люди і де природі вдалося таки вижити людей і, цілком ймовірно, що якщо все так і  залишатиметься, то років через 20 і сліду не буде, що тут колись хтось жив.

Тому це точно місце, яке варто відвідати, щоб побачити все на власні очі і просто відпочити від міських буднів”.

Ігор, техлід, HTML coder:

P_20160911_092147_HDR“Отже. Минулі вихідні :) Був’ім у селі Буркут, то є таке село в Івано-Франківській области. Подейкуют, шо був навіть колись автобус маршрутом “Коломия – Буркут”. Короче, на даний момент там лишиласи їдна чи дві хаті в котрих геби жиют кіс люди. Є джерело з водов (як кажут мєсні), яка виводит з організму пісок. Є горби і прикордонна зона. А ще річка Черемош з неймовірно чистов і смачнов водов. Ага, і є ще дорога, хоча правильніше казати, шо останніх 35 км тої дороги нема взагалі. :-) Їхали типу по гриби. Але я найшов лиш такєво шось червоне з крапочками. Кажут, що краще не їсти. Отаке воно село Буркут. Такі то вони гриби буркутські.”

P_20160910_165248

Sorry! The Author has not filled his profile.

Ярослав Олексин: “… То була любов з першого погляду. Фотозвіт з походу на Піп Іван Мармароський.”

Я би хотів написати кілька слів про похід, котрий відбувся минулих вихідних. Перш за все, хотів би подякувати Роману Романіву за організацію, а також кулєгам з [bvblogic], котрі приймали участь у цій чудовій події. Хотів…

На Памір!

Роман вже рік мріяв побувати на горі Томнатик масиву Яловичорські гори в Карпатах, щоб вживу побачити білі кулі закинутої радянської радіо-локаційної станції Памір. І от знову йому потрапив на очі відео-ролик про це таємниче місце,…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *