Ламаючи стереотипи. Успішний проект – це командна робота.

Table of Contents

Світлана – менеджер проекту. S_main

cобі і всім іншим раджу не боятися нових, інколи божевільних ідей – вони можуть стати успішними стартапами :)

Світлана любить часто усміхатися і жартувати. Якщо тобі сумно – розрадить, якщо тобі добре – підтримає. ЇЇ хобі – читання книг, квіти (на підвіконні в офісі в неї безліч вазонів),  гори та «покатушки» по бездоріжжю. Улюблений відпочинок – подорож до нового міста або країни. Планує побувати в Амстердамі та Сіднеї. Мрія — власний великий басейн. Основна мотивація в роботі – результат та дедлайн.

–  Світлано, звідки ти родом, де навчалася? Що найбільше запам’яталося з дитинства?

Я народилася та виросла в с. Шепіт, Косівського р-ну, (фактично в горах). До 6-го класу вчилася в сільській школі, а потім в Косівській гімназії, звідки додому приїжджала тільки на вихідні. Звичайно, було важкувато жити далеко від батьків, складніша навчальна програма та й дисципліна строгіша :), але це навчило бути більш самостійною, що в житті  пригодилося.

– Студентські роки у всіх проходять по-різному: хтось вчиться, хтось суміщає навчання та роботу. Якими були твої студентські роки?

Після гімназії я поступила до Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу на факультет «Економіка підприємства», спеціальність «Інженер-економіст нафтогазової промисловості». Вчилася заочно і паралельно їздила в Польщу – заробляла на навчання.

– Сьогодні багато молодих людей працюють за кордоном. Що спонукало тебе повернутися в Івано-Франківськ?

S3Після отримання диплому захотілось спробувати попрацювати за спеціальністю. В Польщі хоч і була можливість непогано заробляти, але торгувати на базарі трохи набридло і перспектив самореалізації я в тому не бачила. Та й відчувала я там себе якось невпевнено. Вирішила хоча б спробувати попрацювати в Івано-Франківську кілька місяців, і майже випадково мені запропонували роботу в обласному центрі зайнятості (ЦЗ). З нульовим досвідом роботи для мене було цікаве будь-яке заняття. Попрацювавши спеціалістом у відділі кадрів навчилася багато чому: оформляти прийом, звільнення, відпустки працівників, вивчила різні нюанси трудового законодавства та державної служби. Також займалась організацією курсів підвищення кваліфікації працівників.

За рік роботи в ЦЗ я зрозуміла, що державна служба це зовсім не те, що мені потрібно, і знову почала пошуки роботи. Мені запропонували посаду Менеджера по персоналу в ПК «Екопродукт» – виробництво карпатського чаю, де я пропрацювала 5 років. Крім кадрової роботи, я виконувала обов’язки секретаря-референта. Робота мені подобалася своєю різноплановістю, я могла переключатися з складніших завдань на простіші і навпаки, самостійно встановлювати пріоритети, все та ж кадрова адміністративна робота, а також пошук нових працівників. Організовувала також різні корпоративні заходи, постійно спілкувалася з співробітниками, якщо були проблеми – шукала шляхи вирішення.

–  Чому  ти вирішила змінити роботу? Все-таки 5 років на одному місці …

Так, 5 років на одному місці – це багато. Я за цей час вичерпала все натхнення. Хоча робота мені подобалася – все вже знаєш, особливо прив’язалася до колективу, але я відчула, що вже виросла, досягла максимум того, що було можливо в компанії і треба рухатися далі. Дуже хотілося змінити сферу, робити щось нове. На [bvblogic] я надіслала резюме на посаду Менеджера з персоналу, але після співбесіди мені її не запропонували. Проте, через деякий час мені зателефонували і спитали, чи не хочу я спробувати себе на посаді менеджера проекту. В той час в компанії запускався проект веб-студії Alltimestudio, яка займалася розробкою бюджетних сайтів на базі CMS з можливістю автоматизованого замовлення через сайт, і потрібна була людина, яка могла б організовувати та координувати роботу.

– Не боялася переходити з однієї посади на зовсім іншу? Це ж треба було вивчати  різні технічні нюанси з нуля.

Звичайно, був страх, що не опаную нову інформацію, не розберуся і розчарую всі очікування від моєї роботи, але я дуже вперта (гуцули взагалі дуже впертий народ ;)) і наполеглива, плюс ще було велике бажання зайнятись чимось новим. За допомогою інтернету та спілкування з колегами отримую необхідні технічні знання і до сьогодні продовжую вчитися.

– Ти працюєш в [bvblogic] вже 3,5 роки. Що є найважчим, на твій погляд, в роботі менеджера проекту?

Найважливіше та найважче в роботі менеджера проекту – розібратися в суті , зрозуміти для кого і для чого робиться проект та вміти донести це розуміння до всіх учасників. Потім необхідно розбити роботу на етапи та організувати процес розробки від початку до кінця, скоординувавши роботу всіх учасників. Успішно виконаний проект – це командна робота, тому важливо також знайти спільну мову з усіма задіяними в ньому учасниками. Попри труднощі, це цікава та захоплива робота, оскільки кожний проект є своєрідним і неповторним. Працюючи над ним, вчишся чомусь новому, адже кожного разу потрібно застосовувати індивідуальний підхід.

S5

–  Чим тепер займається твій відділ? Що змінилося за останній час?

На даний момент наш відділ займається внутрішніми розробками, основними користувачами та замовниками яких виступає сама компанія. Також ми здійснюємо підтримку вже існуючих систем та корпоративного сайту. Компанія росте, змінюються та удосконалюються внутрішні процеси, а ми допомагаємо їх автоматизувати.

Крім того, я займалась запуском та на даний момент відповідаю за роботу сертифікаційного центру Pearson Vue на базі [bvblogic], який є єдиним в м. Івано-Франківську центром сертифікації міжнародного рівня. У нас вже сертифікувалось більше 50-ти IT спеціалістів.

– Які у тебе плани на майбутнє?

Іноді не вистачає більш глибоких технічних знань, щоб мати можливість самій виправити якийсь баг, тому хотілося б більше розібратись в основах програмування. Планую також вдосконалити навики розробки прототипів проектів.  Щодо особистих планів, то як у всіх – велика щаслива сім’я, а ще здійснити подорож навколо світу.

–  Що б ти порадила молодим спеціалістам?

В першу чергу собі і всім іншим раджу не боятися змін – вони на краще, не боятися нових, інколи божевільних ідей :)– вони можуть стати успішними стартапами; вчитися новому, навіть якщо ти вважаєш себе генієм, і взагалі робити те, що тобі подобається, а не те що потрібно чи “модно”. Якщо тобі подобається садівництво, займайся ним і стань в цій справі професіоналом :)

S2

 «Світлана – це людина, яка мислить творчо, постійно прямує до пошуку сміливих, оригінальних та нестандартних новаторських рішень; до роботи ставиться відповідально, як керівник дає корисні поради та завжди готова допомогти. Вона вміє створити чудову атмосферу в колективі та забезпечити результативну роботу. :-)»

                                                                                          Віталій, PHP розробник, колега.
Sorry! The Author has not filled his profile.

Навіщо вчитися за кордоном: думки вголос

Ми попросили наших 3 колег, які навчалися чи навчаються, оцінити та порівняти освіту та викладання в Україні та за кордоном. Олександру – 22 роки, він – студент Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Навчається на даний…

Юрій Гавенчук, Chief Technical Officer [bvblogic]: “… Не кажіть собі НЕ: не хочу, не можу. В IT галузі, щоб бути на хвилі – треба бігти з усіх сил, бо все швидко міняється.”

Юрій – Chief Technical Officer (скор.CTO) компанії [bvblogic]. Починав з посади PHP розробника в 2011 році, через певний час змінив технологію, а оскільки йому завжди були небайдужі процеси та розвиток компанії- минулого року він зайняв…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *