Юрій Яновський. Як у 21 рік стати успішним програмістом, наставником, викладачем.

«Я невиправний оптиміст, що кайфує від роботи» =)

Наша розмова з Юрою розпочалась нестандартно: у включеній мною, всім знайомій мобільній грі «Змійка», Юра запримітив баг у налаштуваннях, який, як не дивно, досі не помітили власне розробники шалено популярної забавки. Скажу відверто, вразило. =)

Юра, у 18-19 років більшість молоді проводить час все-таки не за книжками чи комп’ютером. Що підштовхнуло до вивчення програмування?

Мені завжди подобалось все, що керується логікою. У школі я захоплювався навіть правознавством –  там все чітко і залежить від законів. Цікаво, що у 19 років зумів перемогти у Всеукраїнському конкурсі від Приватбанку…

О, можеш розповісти детальніше?

Наша вчителька з правознавства загітувала нас з другом зареєструватись на цей конкурс –  він був відкритий для всіх бажаючих. Впродовж приблизно місяця ми готували потужний проект, проте сам захист вийшов зовсім спонтанний: нас ніхто не попередив заздалегідь і я повністю імпровізував. Перше місце, зі слів засновника конкурсу, я виграв завдяки своєму запалу і «фішці», яку вже тоді зумів  підмітити і застосувати у своєму проекті.

Після цієї перемоги мене помітили і прогнозували непогане майбутнє в цій сфері. Проте я відмовився – знав, що не буду займатись тим, що не до душі.

13198492_1022243954479155_8436427010602141653_o Батьки зрозуміли? Все-таки не кожному випадає такий шанс.

Попри те, що я із родини військових і дисципліна в мене вдома була сувора (тим паче я один син в сім’ї ) – батьки чудово мене розуміли, в усьому підтримували і давали свободу вибору. Це ж моє життя. А я вже тоді знав, що хочу програмувати.

Чи складно було почати і не кинути затію після перших невдач чи нерозумінь? Що додавало стимулу, можливо, був приклад  друзів?

Так, насправді перші півроку вивчення програмування – напружені і вимагають максимум зусиль. Часом доводилось жертвувати іншим дозвіллям і зосереджуватись тільки на новому матеріалі. Що мотивувало? Я хотів стати програмістом, мене це цікавило – як і все, де в основі логіка.

Крім того інакше як долею мою зустріч з Сергієм Михайловичем (пр. Іщеряковим) у стінах мого навчального закладу не назвеш – він запропонував пройти його курси програмування і я без сумнівів погодився. Важливо було «влитися» в колектив, адже саме друзі з курсів були тією підтримкою в перші найважчі місяці навчання. Та ми й досі тримаємо контакт, товаришуємо.

Згодом програмування стало моїм захопленням, тож зараз мотивація як така непотрібна – я ловлю кайф від роботи, яка є і хобі водночас.

Android – перша технологія, з якою ти почав працювати?13237630_1022241851146032_4452796234662424888_n

Ні, на курсах я почав кодити на Javа і зараз це дає мені можливість переключатись з Android, коли хочеться відволіктись. Тому як таке професійне перегорання мені не грозить =)

Як перетнулись твої шляхи із [bvblogic]?

Друзі=) На [bvblogic] я не прийшов зеленим – за плечима було вже біля 5 успішних проектів, я досить впевнено почував себе фрілансером, проте друзі якось покликали сюди, я погодився і не шкодую  – тут весело, дружня і позитивна атмосфера.

Знаю, що ти окрім програмування ще проводиш власні курси  – як прийшов до цієї ідеї?

В принципі мені це подобається. На проекті вже мав позитивний досвід ментора для двох junior-програмістів. Крім того я взагалі люблю спілкування і курси проводжу у форматі діалогу – вважаю, що це круто, коли учень зміг помітити і виправити десь помилку викладача (всі ж ми люди) і, на відміну від принципів викладання в школі, завжди схвалюю, коли в студентів є своя «не така» точка зору, яку вони можуть обгрунтувати.

У підручниках матеріалів з моїх курсів не знайти – все, що я розповідаю, –  це практика. І зважаючи на те, що не один мій учень уже успішно працює  – моя методика себе оправдує.

Тобто людині далекій від програмування, наприклад, юристу, який раптом вирішив вивчити мову програмування, ти б порадив почати саме з курсів?

Думаю, що так. Але з правильних курсів – де ставлять реальні завдання, досяжні цілі і мотивують розвиватись, а не навпаки.

Юра, як ти встигаєш поєднувати роботу, курси, менторство, особисте життя? Поділись секретом?

IMG_2523Насправді чудово все встигаю  і навіть ще залишається час =) Робота, як вже і казав, моє хобі, вона не надоїдає. Крім того я точно знаю, що обрав вірний шлях – впродовж останніх двох років я досягнув багато чого і продовжую розвиватись не тільки як програміст: беру участь в ІТ-таборах і об’їздив при цьому пів-України, розробляю власну школу програмування, спілкуюсь з безліччю крутих людей – курси насправді чудово розширюють твоє коло спілкування.

Спати ж коли встигаєш? =)

Я сплю доволі небагато: 4-6 годин мені повністю вистачає. Щоправда буває забуваю поїсти впродовж дня-двох – коли занурююсь в цікавий проект з головою.

Чи маєш якесь своє власне кредо чи принцип життя? Когось, на кого намагаєшся рівнятись?

Взагалі я дуже люблю філософію та психологію. Багато читаю в цьому жанрі: захоплююсь Бахом, Коельйо, Карнегі. До прикладу, книги Карнегі «Як забути про проблеми і почати жити», «Як  здобувати друзів і впливати на людей» – у свій час були мені дуже цікавими.  Крім того філософія Стіва Джобса однозначно заслуговує уваги – він людина, на яку варто рівнятись: цілеспрямований бунтар, перфекціоніст і просто приклад того, як не здаватись, не опускати руки і йти до своєї мети. Рекомендую до перегляду фільм про життя Стіва Джобса, знятий у 2013 році – справді мотивує до дій.

Щодо креда… Насправді я дуже не люблю, коли суспільство встановлює уявні рамки, ставить дивні табу, тому прочитана колись мною цитата Хассана ібн Саббаха: «Ничто не истинно, все дозволено» сприймається мною як такий собі протест уявних обмежень людських можливостей. Все можна – якщо дуже захотіти і працювати. =)

13301261_1022257287811155_4903945997473575391_o

«Одних знань, щоб реалізувати ідею замовника в програмний продукт –  недостатньо. Професіоналізм і досвід  – головні критерії при  розробці програмного забезпечення. Ці дві речі на даний час сформувалися в Юрію і, як результат, будь-які сумніви щодо пропущення строку здачі проекту, чи недостатньої якості коду – просто відпадають. З ним я знайомий більше 1 року і ще ні разу не було, щоб Юра мене підвів в процесі розробки. Скажу навіть більше, попри мій досвід, мені не раз приходилося звертатися до нього за порадою». – Юрій, техлід, Android розробник.


IT-300x200Інтерв’ю: Юрій Яновський: «Якщо ти маєш логіку та кмітливість – ти будеш програмістом».

Аудіо – інтерв’ю із автором проекту  “Школяр-програміст”, людиною, котра зробила прорив у IT-сфері Івано-Франківська – Сергієм Іщеряковим. Разом зі своїми учнями, тепер уже викладачами, Яною Косар, Юрієм Яновським та Ігорем Присяжнюком, Сергій Іщеряков розповів про новітні розробки та механізми роботи у сфері програмування.

Sorry! The Author has not filled his profile.

Навіщо вчитися за кордоном: думки вголос

Ми попросили наших 3 колег, які навчалися чи навчаються, оцінити та порівняти освіту та викладання в Україні та за кордоном. Олександру – 22 роки, він – студент Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Навчається на даний…

Юрій Гавенчук, Chief Technical Officer [bvblogic]: “… Не кажіть собі НЕ: не хочу, не можу. В IT галузі, щоб бути на хвилі – треба бігти з усіх сил, бо все швидко міняється.”

Юрій – Chief Technical Officer (скор.CTO) компанії [bvblogic]. Починав з посади PHP розробника в 2011 році, через певний час змінив технологію, а оскільки йому завжди були небайдужі процеси та розвиток компанії- минулого року він зайняв…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *