Юрій Яновський. Як у 21 рік стати успішним програмістом, наставником, викладачем.

«Я невиправний оптиміст, що кайфує від роботи» =)

Наша розмова з Юрою розпочалась нестандартно: у включеній мною, всім знайомій мобільній грі «Змійка», Юра запримітив баг у налаштуваннях, який, як не дивно, досі не помітили власне розробники шалено популярної забавки. Скажу відверто, вразило. =)

Юра, у 18-19 років більшість молоді проводить час все-таки не за книжками чи комп’ютером. Що підштовхнуло до вивчення програмування?

Мені завжди подобалось все, що керується логікою. У школі я захоплювався навіть правознавством –  там все чітко і залежить від законів. Цікаво, що у 19 років зумів перемогти у Всеукраїнському конкурсі від ПриватБанку.

О, можеш розповісти детальніше?

Наша вчителька з правознавства загітувала нас з другом зареєструватись на цей конкурс —  він був відкритий для всіх охочих. Впродовж приблизно місяця ми готували потужний проект, проте сам захист вийшов зовсім спонтанний: нас ніхто не попередив заздалегідь і я повністю імпровізував. Перше місце, зі слів засновника конкурсу, я виграв завдяки своєму запалу і «фішці», яку вже тоді зумів  підмітити та застосувати у своєму проекті.

Після цієї перемоги мене помітили та прогнозували непогане майбутнє в цій сфері. Проте я відмовився – знав, що не буду займатись тим, що не до душі.

13198492_1022243954479155_8436427010602141653_o Батьки зрозуміли? Все-таки не кожному випадає такий шанс.

Попри те, що я із родини військових і дисципліна в мене вдома була сувора (тим паче я один син в сім’ї) – батьки чудово мене розуміли, в усьому підтримували і давали свободу вибору. Це ж моє життя. А я вже тоді знав, що хочу програмувати.

Чи складно було почати та не кинути затію після перших невдач чи нерозумінь? Що додавало стимулу, можливо, був приклад  друзів?

Так, насправді перші пів року вивчення програмування – напружені і вимагають максимум зусиль. Часом доводилось жертвувати іншим дозвіллям і зосереджуватись тільки на новому матеріалі. Що мотивувало? Я хотів стати програмістом, мене це цікавило – як і все, де в основі логіка.

Крім того інакше як долею мою зустріч з Сергієм Михайловичем (пр. Іщеряковим) у стінах мого навчального закладу не назвеш – він запропонував пройти його курси програмування і я без сумнівів погодився. Важливо було «влитися» в колектив, адже саме друзі з курсів були тією підтримкою в перші найважчі місяці навчання. Та ми й досі тримаємо контакт, товаришуємо.

Згодом програмування стало моїм захопленням, тож зараз мотивація як така непотрібна – я ловлю кайф від роботи, яка є і хобі водночас.

Android – перша технологія, з якою ти почав працювати?13237630_1022241851146032_4452796234662424888_n

Ні, на курсах я почав кодити на Java і зараз це дає мені можливість переключатись з Android, коли хочеться відволіктись. Тому як таке професійне перегорання мені не грозить =)

Як перетнулись твої шляхи із [bvblogic]?

Друзі=) На [bvblogic] я не прийшов зеленим – за плечима було вже біля 5 успішних проектів, я досить впевнено почував себе фрілансером, проте друзі якось покликали сюди, я погодився і не шкодую — тут весело, дружня і позитивна атмосфера.

Знаю, що ти окрім програмування ще проводиш власні курси — як прийшов до цієї ідеї?

В принципі мені це подобається. На проекті вже мав позитивний досвід ментора для двох junior-програмістів. Крім того я взагалі люблю спілкування і курси проводжу у форматі діалогу – вважаю, що це круто, коли учень зміг помітити та виправити десь помилку викладача (всі ж ми люди) і, на відміну від принципів викладання в школі, завжди схвалюю, коли в студентів є своя «не така» точка зору, яку вони можуть обґрунтувати.

У підручниках матеріалів з моїх курсів не знайти – все, що я розповідаю, —  це практика. І зважаючи на те, що не один мій учень уже успішно працює  — моя методика себе оправдує.

Тобто людині далекій від програмування, наприклад, юристу, який раптом вирішив вивчити мову програмування, ти б порадив почати саме з курсів?

Думаю, що так. Але з правильних курсів – де ставлять реальні завдання, досяжні цілі і мотивують розвиватись, а не навпаки.

Юра, як ти встигаєш поєднувати роботу, курси, менторство, особисте життя? Поділись секретом?

IMG_2523Насправді чудово все встигаю  і навіть ще залишається час =) Робота, як вже і казав, моє хобі, вона не набридає. Крім того я точно знаю, що обрав вірний шлях – впродовж останніх двох років я досягнув багато чого і продовжую розвиватись не тільки як програміст: беру участь в ІТ-таборах і об’їздив при цьому пів України, розробляю власну школу програмування, спілкуюсь з безліччю крутих людей – курси насправді чудово розширюють твоє коло спілкування.

Спати ж коли встигаєш? =)

Я сплю доволі небагато: 4-6 годин мені повністю вистачає. Щоправда, буває забуваю поїсти впродовж дня-двох – коли занурююсь в цікавий проект з головою.

Чи маєш якесь своє власне кредо чи принцип життя? Когось, на кого намагаєшся рівнятись?

Взагалі я дуже люблю філософію та психологію. Багато читаю в цьому жанрі: захоплююсь Бахом, Коельйо, Карнегі. До прикладу, книги Карнегі «Як забути про проблеми і почати жити», «Як  здобувати друзів і впливати на людей» – у свій час були мені дуже цікавими.  Крім того філософія Стіва Джобса однозначно заслуговує уваги – він людина, на яку варто рівнятись: цілеспрямований бунтар, перфекціоніст і просто приклад того, як не здаватись, не опускати руки і йти до своєї мети. Рекомендую до перегляду фільм про життя Стіва Джобса, знятий у 2013 році – справді мотивує до дій.

Щодо креда… Насправді я дуже не люблю, коли суспільство встановлює уявні рамки, ставить дивні табу, тому прочитана колись мною цитата Хассана ібн Саббаха: «Ничто не истинно, все дозволено» сприймається мною як такий собі протест уявних обмежень людських можливостей. Все можна – якщо дуже захотіти і працювати. =)

13301261_1022257287811155_4903945997473575391_o

«Одних знань, щоб реалізувати ідею замовника в програмний продукт — недостатньо. Професіоналізм і досвід — головні критерії при  розробці програмного забезпечення. Ці дві речі на даний час сформувалися в Юрію і, як результат, будь-які сумніви щодо пропущення строку здачі проекту, чи недостатньої якості коду — просто відпадають. З ним я знайомий понад 1 року і ще ні разу не було, щоб Юра мене підвів в процесі розробки. Скажу навіть більше, попри мій досвід, мені не раз приходилося звертатися до нього за порадою». – Юрій, техлід, Android розробник.


IT-300x200Інтерв’ю: Юрій Яновський: «Якщо ти маєш логіку та кмітливість – ти будеш програмістом».

Аудіо інтерв’ю з автором проекту  “Школяр-програміст”, людиною, котра зробила прорив у IT-сфері Івано-Франківська – Сергієм Іщеряковим. Разом зі своїми учнями, тепер уже викладачами, Яною Косар, Юрієм Яновським та Ігорем Присяжнюком, Сергій Іщеряков розповів про новітні розробки та механізми роботи у сфері програмування.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Навіщо вчитися за кордоном: думки вголос

Ми попросили наших 3-ох колег, які навчалися чи навчаються, оцінити та порівняти освіту та викладання в Україні та за кордоном. Олександру – 22 роки, він – студент Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Навчається на даний…

Юрій Гавенчук, Chief Technical Officer [bvblogic]: “… Не кажіть собі НЕ: не хочу, не можу. В IT галузі, щоб бути на хвилі – треба бігти з усіх сил, бо все швидко міняється.”

Юрій – Chief Technical Officer (скор.CTO) компанії [bvblogic]. Починав з посади PHP розробника в 2011 році, через певний час змінив технологію, а оскільки йому завжди були небайдужі процеси та розвиток компанії – минулого року він…